Краткая хронология исторических событий в Западной и Центральной Европе в XIV-XV вв. (1460-1470)

(до  історії Столітньої війни і офіційної біографії Орлеанської Діви – Жанни д’Арк  і біографії короля Франції Людовика XI)

 

 

1460 - 1470 рр.

Січень-лютий 1461 року - Військо королеви Маргарити після розгрому армії герцога Йорка рухалось до Лондону, спалюючи і грабуючи дрібні міста і села, що траплялися на дорозі. Під Сент-Олбансом (англ. St Albans) військо Маргарити Анжуйської атакувало армію графа Уоріка і розгромила її, після чого був звільнений король Генрі VI,  що знаходився в полоні у Уоріка. Після цього почалися масові розправи і страти йоркистів, що потрапили в полон. Королева Маргарита Анжуйська так прагнула помсти, що змушувала свого сина 7-літнього хлопчика принца Едуарда виголошувати смертні вироки, чим обурила навіть ланкастерських лордів.

 

 

Січень-лютий 1461 рокукороль Генрі VI врятував Лондон від різні і грабунків, тим що умовив дружину не вводити військо в столицю і погодитися на переговори про викуп із магістратом. Лондонці заплатили великий викуп,  а тим часом до Лондону з другого боку увійшло  велике військо йоркистів (до 7 000 чол.), яке привів син Ричарда Йорка, Едуард, граф Марч.  Тим часом в війську ланкастерів незадоволеним тим що його не впустили в Лондон почалася деморалізація – порушення дисципліни, дезертирство. І оскільки утримувати його в пограбованих околицях Лондону було вже неможливо  Маргарита наказала війську відступати  на північ.

 

2 лютого 1461 року  - битва під Мортімерс Кросс (Battle of Mortimer's Cross) війська йоркистів на чолі із Едуардом графом Марчем вщент розбивають військо ланкастерів, яке очолюють валійські князі – Оуен Тюдор (родоначальник королівського дому Тюдорів) і Джаспер Тюдор 1-й герцог Бекінгем. Після поразки Джасперу Тюдору вдалося втекти, а Оуен Тюдор потрапляє в полон до Едуарда (в майбутньому - короля Едуарда IV Йорка). За наказом останнього полоненого Тюдора тут же на місті обезголовлюють.

 

3 березня 1461 року лондонці запропонували Едуарду прийняти корону Англії. 4 березня 1461 року він погодився.

 

28 червня 1461 року  - коронація короною Англії Едуарда, графа Марча – другого сина герцога Йорка, як короля Англії  Едуарда IV Йорка.

 

1361 рікзавоювання  османами Трапезундської імперії.

 

1461-1483 рр. -  правління в Англії Едуарда IV Йорка.

 

22 липня 1461 рокунесподівана смерть в замку Мейюн короля Шарля VII. Марія Анжуйська, довідавшись про це посилає гінця до сина Луї в Брюссель. Луї (майбутній Людовік XI). Людовік повертається в Париж разом із Філіпом Добрим і його сином Карлом, графом Шароле (майбутнім Карлом Смілим) на чолі великого бургундського війська. По дорозі він відсторонює від посад всіх головних урядовців свого батька і загрожує провести над ними розслідування. Багатьох вельмож батька він позбавляє титулів і маєтків. Багато колишніх урядовців короля Шарля VII  втікають за межі Франції.

 

5 серпня 1461 року поховання тіла Шарля VII Сан-Дені, яке організоване Жаном графом Дюнуа і Лонгвійлем і архієпископом. Людовік ХІ на похорони батька не з’являється.

 

15 серпня 1461 року – коронація Луї ХІ  короною Франці в Реймсі.

 

31 серпня 1461 рік урочистий в’їзд короля Людовика XI, герцога Бургундії Філіпа Доброго і його сина графа Шароле в Париж. Публічні святкування початку нового царювання – правління короля Луї ХІ.

 

1461-1483  рр. - Правління у Франції Людовика ХІ Валуа.

 

1461 рік спроба заручитися підтримкою і симпатією від папи римського з боку нового короля Луї ХІ - відміна прагматичної санкції 1438 року – офіційне повернення французької церкви під верховенство папи римського.

 

1461-1462 рр. – репресії з боку короля Луї ХІ для більшості урядовців і вельмож його батька – відбирання маєтків, вигнання з земель, позбавлення державних посад. Зріст опозиції серед знаті королівства проти особи Луї ХІ.

 

1462 -1525 рр. – П'єтро Помпонацці – італійській філософ-гуманіст, автор творів : «De immortalite animae», 1516 (Про безсмертя душі), «De naturalium effectuum causis, sive De incantationibus», 1556 (Про причини явищ природи), «De fata, libera arbitrio et de praedestinatione», 1567 («Про долю, свободу волі, накреслення та божественне провидіння»).

 

1462 рікреорганізація Людовиком XI Лічильної палати. Створення альтернативного Паризькому парламенту в Бордо.

 

Зима-весна 1462 року -  королева Маргарита Анжуйська  вживає активних заходів по поверненню собі і своєму синові англійського престолу: 1) вона посилає гінців до Людовику XI з проханням про допомогу ; 2) уходить разом із чоловіком і сином в  Шотландію, де домовляється про допомогу із  шотландськими лордами - і планує організувати шотландський рейд в Англію; 3) займається підготовкою організації повстання проти короля Едуарда IV  в Уельсі.

 

9 травня 1462 року – договір в Байоні між Луї ХІ і королем Арагона Хуаном ІІ щодо спільних дій проти повсталих каталонців, згодом використаний Луї ХІ для захоплення Руссільйона (кат. Rosselló или Catalunya del Nord, фр. Roussillon, исп. Rosellón) і приєднання до королівського домену Франції.

 

1462 рік ланкастерські лорди – емігранти в Шотландії підбуренні Маргаритою Анжуйською нападають на північну Англію. Проти них виступає з військом граф Уорік і розбиває їх.

 

Жовтень 1462 рікприбічники ланкастерів на півночі Англії знову піднімають повстання, до них негайно приїжджає Маргарита Анжуйська, але військо Уоріка знову розбиває бунтівників. Маргарита разом із французькими найманцями уходить в Шотландію морем. 

 

1463 — 1494 рр.  -  Джованні Піко делла Мірандола - італійський мислитель та філософ епохи Відродження, представник раннього гуманізму.

 

8 березня 1463 року – організація Людовіком ХІ перших ярмарок в Ліоні.

 

1463 рікзахоплення Людовіком ХІ Руссільйона (фр. Roussillion) і Серданьє (la Cerdagne) і приєднання до королівського домену. Початок розбудови замку – резиденції короля в Плессі-ле-Тур.

 

Травень 1463 рік ще одна спроба Маргарити Анжуйської підняти повстання на півночі Англії, після розгрому від армії йоркістів, вона залишає чоловіка в Бемборо, а сама разом із сином добирається до Фландрії, де звертається по допомогу спочатку до герцога Бургундії, а після відмови з його боку  до короля Луї ХІ.

 

1463 рік османська держава завершує завоювання Боснії.

 

1463 рік примиренні імператора Фрідріха ІІІ і Матяша І Корвіна, визнання імператором за Корвіним права на корону Св. Стефана.

 

 

Весна 1464 року велике повстання прибічників ланкастерів в північному Уельсі,  Чеширі і Ланкаширі. В повстанні прийняло участь до 10 000 чоловік. Уорік повів військо особисто на придушення повстання в Чешир і Ланкашир. Його брат Монтегю повів військо в Уельс. Повстання було придушено, багато ланкастерських лордів попали в полон, частина з них була обезголовлена на місті повстання, 13 чоловік привезено до Лондону де вони були піддані тортурам і публічно страчені.

 

1 червня 1464 року Шотландія підписала з Англією договір про «постійний мир». Одним із пунктів якого була умова не надавати більше захисту ланкастерським емігрантам. Супротив Ланкастерів владі дому Йорк був надовго придушений.

 

1464 рік вимога з боку Людовіка XI до принців і знаті королівства надати йому допомогу проти герцога Бретонського Франсуа ІІ. Відмова більшості  з них - натомість таємна змова принців і знаті королівства між собою для об’єднання сил і скерування їх для повалення Луї ХІ і його влади.

 

1465 рік (березень - червень) Повстання принців і грандів королівства проти Людовіка ХІ – «Ліга суспільного блага» або «Ліга шляхетного суспільства»:

 

16 липня битва при  Монлері (фр. Montlhéry) між військами Луї ХІ і військами Лігі.

 

18 липня вступ короля Луї ХІ  до Парижу. Облога Парижу військами принців «Лігі».

 

5 жовтня договір в Конфлансі між Луї ХІ  і Карлом Сміливим (графом Шароле).

 

29 жовтнядоговір в Сан-Мор-ле-Фос Луї ХІ із іншими керівниками Лігі. Широка амністія з боку короля, повернення посад і маєтків колишнім урядовцям Шарля VII.  

 

28 груднядоговір в Кані (Caen) між Луї ХІ  і Франсуа ІІ герцогом Бретонським.

 

Жовтень, 1466 року – новий англо-бургундський договір.

 

1466 рік Торунський мир. Визнання Тевтонським орденом васальної залежності від Польщі.

 

1466 рік – епідемія чуми у Франції.

 

1466 рік Людовік ХІ перевозить з Італії майстрів – ткачів, фахівців по виробництву тканин із шовку.

 

1466 рік створення в Ліоні перших мануфактур по виготовленню шовкових тканин

 

15 червня 1467 року смерть Великого герцога Бургундського Філіпа Доброго. Великим герцогом Бургундії стає його син Карл Сміливий, граф де Шароле.

 

1467 ріквідкритий конфлікт між графом Уоріком і королем Едуардом IV, формальною причиною конфлікту стала заборона короля Уоріку видавати його доньку за брата короля герцога Кларенса. Дійсною ж причиною стало рішення короля усунути Уоріка від влади і самому почати керування країною.

 

1 січня  1468 року великий натовп прибічників Уоріка нападає на маєток  лорда Ріверса – родича дружини короля, а в Йоркширі загін із 300 лучників повстав із вимогою усунути із оточення короля «зрадників» - Вудвілей і Ріверсів (знову таки родичів його дружини). Це стало початком нової громадянської війни в Англії, але вже між двома гілками партії Йорків – між потужнім кланом Невіллей (який репрезентував  граф Уорік) і безпосередньо між королем Едуардом IV  і Вудвілями і Ріверсами, що його підтримували як зятя.  

 

Червень 1468 рікЛюдовік XI налагоджує контакти із  королевой Маргарітою (Анжуйською), збирає в себе при дворі ланкастерських емігрантов  починає листування із прибічниками ланкастерів в Уельсі, де ті підняли повстання.    

 

3 липня 1468 року одруження Карла Сміливого із Маргаритою Йорк. Відновлення англо-бургундського військово-політичного союзу.

 

22 липня 1468 року страта за наказом Луї ХІ байлі Санса Шарля де Мелюна.

 

10 вересня 1468 рокудоговір в Ансені – між Луї ХІ і братом Шарлем, герцогом Нормандським і Франсуа ІІ, герцогом Бретонським. Король обіцяє їм вічний союз і приязнь в обмін на те, що вони розірвуть союзницькі домовленості із Бургундією.

 

9-14 жовтня 1468 р.переговори в Перонні між Луї ХІ і Карлом Сміливим – Великим герцогом Бургундії. Герцогу Бургундії стає відомо про підступну провокацію короля Франції в його володіннях – підбурення до бунту його підданих (зокрема в Льєжі). Короля Людовіка ХІ  звинувачено в порушенні попередніх договорів, лицемірстві і таємній підривній політиці щодо Бургундії – його арештовують і вирішують судити. Таємний підкуп Людовіком ХІ найближчого радника герцога Бургундії – Філіпа де Комміна ( фр. Philippe de Commynes або Philippe de Commines ) і інших урядовців. Вони схиляють свого сюзерена відмовитися від суду над королем і укласти з ним новий вигідний договір для Бургундії. Карл Сміливий погоджується на це при умові що король Луї ХІ прийме участь в каральній експедиції проти повсталого Льежу, з тим щоб продемонструвати іншім фламандським містам ненадійність французького короля як союзника. Луї ХІ погоджується на ці умови і підписує Пероннський договір.

 

30 жовтня 1468 року – каральна експедиція бургундських і французьких військ проти повсталого Льєжу. Захоплення і руйнування міста, масові страти повсталих льєжців. Карл Сміливий відпускає Людовіка ХІ після завершення розправи з містом.

 

24 листопаду 1468 року смерть Жана Бастарда Орлеанського, графа Дюнуа і Лонгвійля в Бурлярені під Парижем і урочистий обряд транспортування його тіла до міста поховання в його фамільній базилиці Нотр-Дам де Клєрі. На поховання графа прибувають понад 2000 представників шляхетних родин з усього французького королівства, які демонструють пошану на честь  померлого, як героя Столітньої війни і принця крові.

 

Кінець 1468 - року–початок 1469 року – денонсація Людовіком ХІ в Паризькому парламенті всіх домовленостей із герцогом Бургундії, що підписанні в Перонні, як таких що досягнуті  під тиском і загрозою.  Таємне слідство короля над своїми урядовцями – пошук таємних агентів Карла Сміливого в своєму оточенні. Період створення королівської контррозвідки у Франції.

 

Квітень -  1469 рокуграф Уорік, герцог Кларенс и вся родина Невіллей і їх васалів готували повстання в Англії проти короля   Едуарда IV.

 

 

 

 

Desiderius Erasmus Roterodamus.

Портрет пензля  Гольбейна із зібрання замку Лонгфорд

 

28 жовтня 1469 - 12 липня 1536  – Еразм Ротердамський (лат. Desiderius Erasmus Roterodamus)– видатний фламандський мислитель, фаховий лінгвіст – найвидатніший визнаний знавець латинської мови свого часу, знавець грецької мови, автор перекладу «Біблії» на грецьку мову, автор знаменитого твору «Похвала Глупоті» - (грец. Μωρίας Εγκώμιον, лат. Stultitiae Laus), що став найвідомішою сатирою на людські вади і слабості. Не сприйняв ідей протестантизму і зокрема ідей Мартина Лютера, з яким гостро полемізував.

 

 

23 квітня 1469 рокуарешт, допит і покарання кардинала Жана Балю, як таємного агента герцога Бургундії, зрадника, що причетний до «заманювання короля до Перонни».  Кардинала Балю посаджено в висячу клітку, я якій не можна ні лежати, ні стояти, ні розправити тіло. Прохання папи римського про помилування і звільнення кардинала відхилено.

 

Червень  1469 рокуповстання в Йоркшире під проводом  Робіна з Редесделя (прозвисько сера Джона Коньєрса), яке одразу ж підтримується родичами графа Уоріка – Невіллями. Одночасно почалось повстання і в Ланкашире під проводом Роберта Хильярда, який назвався Робіном з Холдернесс.  Поки король пішов збирати військо на північ, на півдні Англії висадився граф Уорік з військом  з гарнізону в Кале. 

 

25 липня  1469 року бій між йоркистами и повстанцями Уоріка при Еджкоте, на північ від Оксфорда. Війско Едуарда IV було розгромлено, а сам король був взятий в полон  (1 серпня 1469 року) і доставлений до Уоріку.

 

1 серпня  1469 року король Луї ХІ  утворює в м. Амбуазі Орден Святого Михаїла на противагу бургундському Ордену Золотого Руна.  

 

7-8 вересня 1469 рокуофіційне примирення Луї ХІ з молодшим братом Шарлем, герцогом Гієнським, якому Луї ХІ обіцяє повне прощення і захист в обмін на відмову останнього від контакту із герцогом Бургундії Карлом Сміливим.

 

 

 

Ф. Гальєго. Мадонна католицьких монархів.

 

1469 рікшлюб «католицьких королів»3 : Ізабелла Кастильська (1474-1504) виходить заміж за Фердинанда ІІ Арагонського  (1479-1516). Вони утворюють нову об’єднану Іспанську державу. 

 

 

 

Лоренцо де Медічі. Скульптура Андреа дель Верокьо, фарбована теракота. 1480 р. Вашингтон, Національна галерея Мистецтв.

 

  

1469-1492 рр.Лоренцо де Медичі (Величний) (італ. Lorenzo di Piero de' Medici il Magnifico) (1 січня 1449  — 9 квітня 1492) - правитель Флоренції, видатний італійський політик, знавець, мистецтв, меценат наук і мистецтв, автор кількох поетичних творів.

 

 

 

1469-1527 рр.Нікколо Макіавеллі, італійський політик і мислитель. Автор відомих політологічних і історіософічних творів  «Державець» (1513) , «Роздуми з приводу перших 10 книг Тіта Лівія» (1513-1517 рр.), «Arte della guerra» («Мистецтво війни») (1521).

 

Лютий 1470 рокукороль Едуард IV повертає собі владу і виступає проти Уоріка і свого брата герцога Кларенса. Уорік з родиною і герцогом Кларенсом втікають спочатку в Кале, а потім до французького короля Луї ХІ.

 

1 березня 1470 року – прибуття графа Уоріка в Онфлер (фр. Honfleur).

 

8 червня 1470 року зустріч і переговори в м. Амбуазі між графом Уоріком і Луї ХІ. Попередні домовленості про спільні дії проти англійського короля Едуарда IV  Йорка. Планування спільних дій щодо повалення короля Едуарда IV і його детронізації.

 

25 липня 1470 рокупримирення в Анжері між графом Уоріком і королевою Маргаритой Анжуйською за посередництво Людовіка ХІ. Домовленість про спільні дії проти короля Едуарда IV, його поваленню і поверненню на престол Генрі VI Ланкастера і його дружини королеви Маргарити Анжуйської.

 

Восени 1470 року висадка графа Уоріка з військом  найманців з Франції в Англії, приєднання до нього частини англійських військ і ланкастерських лордів. Втеча короля Едуарда IV Йорка в Голландію за допомогою до свого зятя і союзника герцога Бургундії.

 

6 жовтня 1470 року -  Генрі VI Ланкастера  в Лондоні Уорік знову оголошує англійськім королем, а Маргариту Анжуйську королевою. Король Едуард IV оголошується скинутим з престолу.