Коротка хронологія історичних подій в Західній і Центральній Європі в XIV-XV ст. (1320-1330)

(до  історії Столітньої війни і офіційної біографії Орлеанської Діви – Жанни д’Арк  і біографії короля Франції Людовика XI)

 

 

1320 - 1330 рр.

 

1321 р. - Едуард ІІ, спираючись на нових фаворитів Деспенсерів, розгромлює опозиційну баронську партію і страчує її вождя герцога Ланкастера.

 

1322 р. -   дружина Едуарда ІІ королева Ізабелла із сином принцом Едуардом і графом Робертом Мортімером – ворогом Деспенсерів тікає до Франції до свого брата короля, де скаржиться на чоловіка і на засилля Деспенсерів.

 

1322-1328 рр. - Правління у Франції наймолодшого сина Філіпа Вродливого – Шарля IV Капетинга (Вродливого). Одразу ж по посіданні трону Шарль IV направляє до англійського короля вимогу до виконання омажу вірності перед ним за Аквітанію. Англійський король під різними приводами просить відстрочки намагаючись уникнути  нового виконання процедури омажу.

 

1323 р. збройні конфлікти в Гасконі між французькими урядовцями і торговцями і підданими англійської корони. Інцидент в Сан-Сардо, напад французів на англійський замок Монпеза і побиття англійцями французького загону. Едуард ІІ пропонує переговори і пропонує виплатити компенсації французькому королю, щоб відшкодувати збитки.

 

Липень 1324 р. Шарль IV конфісковує Аквітанію – оголошує відібраним цей фьеф у англійського короля.

 

Королева Ізабелла Французька входить із військом в Бристоль. Мініатюра із Хронік Жанна Фруассара. Брюгге. Фландрія. XV cт. BNP № 2643 Страта Деспенсерів. Мініатюра із Хронік Жанна Фруассара. Брюгге. Фландрія. XV cт. BNP № 2643


1326 р. державний переворот в Англії. Ізабелла Французька разом із сином Едуардом і військом набраним у Франції висаджується в Англії і оголошує що прийшла покарати Деспенсерів – фаворитів короля Англії, до неї приєднується багато англійських баронів – ворогів Деспенсерів. Деспенсерів арештовують, король Едуард ІІ тікає, але його також арештовують. Королем Англії проголошують його сина - молодого принця Едуарда. Деспенсерів страчують. Згодом в темниці вмирає старий англійський король Едуард ІІ.

 

1327 р. – Едуард ІІІ Плантагенет (і Капетинг по матері) стає королем Англії.  З огляду на його молодість від його імені королівством правлять його мати королева Ізабелла Французька і лорд Роджер Мортімер.

 

31 березня  1327 р. -  Едуард ІІІ  англійський укладає «остаточний мир» із   французьким королем Шарлем IV. За це французький король обіцяє повернути йому знов Аквітанію і  надати амністію всім англійським підданим – «гасконським  бунтівникам», крім восьми баронів, яких належало вислати у вигнання, а замки їх знести. Натомість  англійський король обіцяв суверену Аквітанії -  виплати репарації  50 000 ліврів, і рельєф – обіцяний в 1325 році - 60 000 ліврів. Вивід французьких військ із Аквітанії обіцяно розпочати після виплати англійською державою репарацій.

 

1327-1377 рр.правління короля Англії Едуарда III Плантагенета-Капетинга.

 

1328 р. –  Занепад англійської армії і охорони північного кордону. Роберт Брюс розбиває англійське королівське військо  і примушує королеву Ізабеллу і Мортімера  визнати суверенітет Шотландії.

 

1328 р. смерть останнього Капетинга прямої гілки – короля Франції Шарля IV Капетинга (Вродливого). Династичній спір за його спадщину: на право володіння троном Франції претендують двоє – онук Філіпа IV Вродливого, і племінник останнього французького короля – англійський король Едуард ІІІ і двоюрідний брат останнього французького короля  і племінник Філіпа  IV Вродливого -  Філіп,  граф Валуа – син графа Шарля Валуа. Початок правління династії  Валуа у Франції. Але в 1328 році коронується граф Валуа, який стає королем Франції – Філіпом VI Валуа-Капетингом – першим королем з династії Валуа.

 

1328-1350 рр. – правління Філіпа VI Валуа-Капетинга у Франції.

 

1328-1589 рр. - Династія Валуа у Франції.

 

Червень  1329 р. - Філіп VI,  вже в якості французького короля зібрав весь двір, своїх родичів, наслідників, запросив королів Навари і Богемії до Ам'єну, щоб публічно прийняти Великий Омаж англійського короля Едуарда ІІІ. Під час церемонії той мав би опускатися на коліна, але англійський король ухилився від цього і переніс дату омажу на інший термін.

 

1329 р. – смерть Роберта Брюса – короля Шотландії. Корону Шотландії успадковує його син Девід Брюс.

 

Едуард ІІІ Плантагенет-Капетинг – король Англії, Франції і Лорд Ірландії.

1330 р. Зміна влади в Англії. Молодий король Едуард ІІІ рішуче повертає собі владу – він арештовує і страчує лорда Мортімера, арештовує і позбавляє влади королеву-матір Ізабеллу Французьку і стає повноправним правителем Англії.

 

бл. 13301384 рр. – Джон Уікліф (англ. John Wycliffe) - англійський теолог, професор Оксфордського університету, перекладач Біблії англійською мовою, засновник реформатського вчення в Англії,  Європейської Реформації. Вчення Уікліфа було засуджено римо-католицькою церквою як єретичне ще за його життя і неодноразово засуджувалося після його смерті, як і праці його послідовників. Одними із найвідоміших послідовників учення Уікліфа були Ян Гус і Ієронім Празький.

 

1330-1350 рр. – інквізиційне слідство по звинуваченні в єресі і чародійстві в Каркассоні (фр. Carcassonne) в Лангедоку (фр. Languedoc, окс. Lengadòc)(Франція). В 1335 році було звинувачено 74 чоловіка. До 1450 рр. спалено як єретики, що практикували чародійство – 600 чоловік.