Коротка хронологія історичних подій в Західній і Центральній Європі в XIV-XV ст. (1410-1420)

(до  історії Столітньої війни і офіційної біографії Орлеанської Діви – Жанни д’Арк  і біографії короля Франції Людовика XI)

 

 

1410 - 1420 рр.

6 квітня 1411 р. — кортеси у Коїмбрі проголосили Жуана І Великого, магістра Авіського ордену королем Португалії. Король підписує мирну угоду із Кастилією.

 

18 липня 1411 р. – 17-річний герцог Орлеанський Шарль, старший син убитого герцога Луї Орлеанського і офіційний голова партії арманьяків і головний претендент від арманьяків на престол Франції посилає письмовий виклик на поєдинок герцогу Бургундському Жану Безстрашному. Починається відкрита громадянська війна між арманьяками і бургіньонами.

 

Травень  1412 р. – «Бурзький договір» - Герцог Жан де Беррі и герцог Орлеанський для підтримки своєї партії (арманьяків) проти бургіньонів викликають із Англії контингент військ. За трьохмісячну службу цього найманого експедиційного корпуса в 4 000 чоловік,  герцоги обіцяють передати Англії герцогство Аквітанське (Гієнь), ті самі південно-західні провінції, що були відвойовані Шарлем V Мудрим і дю Гекляном після 1369 року. Крім того,  арманьяки обіцяють  за допомогу здати англійцям гасконські фортеці, в яких залишились французькі гарнізони. Цей план не вдалось реалізувати, із-за швидких дій герцога Бургундії: коли наприкінці літа 1412 року англійська армія під проводом Томаса Кларенса – другого сина короля Генрі IV  висадилась в Котантені, і згодом англійські солдати пройшли Анжу і підійшли до Пуату,  бургундська армія випередила їх і не дала з’єднатися із змовниками – бургундці окупували герцогство Беррі і стали загрожувати Бурбоне, чим примусили герцога де Беррі до капітуляції. Від англійських найманців прийшлось відкуплятися золотом, яке зібрали із жителів Пуату. Бургундці підписали із арманьяками в Осері договір про мир.

 

 

20 березня 1413 р. - Після смерті свого батька короля  Генрі IV Ланкастера трон Англії успадковує його син - талановитий адміністратор і полководець Генрі  V Ланкастер (9 серпня або 16 вересня 1387 — †31 серпня 1422).  Коронований  9 квітня 1413 року у Вестмінстерському абатстві.

 

1413-1422 рр. роки правління в Англії короля  Генрі V Ланкастера.

 

1413 р. - Повстання Джона Олдкастла в Англії. Собор епіскопів засудив Джона Олдкастла, але він втік і підняв повстання. Королівські війська придушили повстання, проте Олдкастлу вдалось втекти, він продовжував боротьбу ще 4 роки. Тільки в 1417 р. він був схоплений і спалений на вогнищі.

 

Квітень-серпень 1413 р. Повстання «Кабошьєнів» в Парижі: повстання паризьких ремісників і міської бідноти очолене Сімоном Лекутейлє на призвістко «Кабош» (із цеху м’ясників). По суті антиарманьякське повстання (адже прибічники арманьяків в той час займали всі провідні державні і міські посади в Парижі). Повстання таємно підтримувалось і навіть керувалось бургундцями, супроводжувалось нечуваними злодійствами – насильством, кривавими самосудами і погромами. Арманьякі, хто не був скалічений, або вбитий масово тікали із міста. За словами очевидця, що пережив ті страшні дні в Парижі Жана Жювенеля дез Юрзена: «достатньо було крикнути: "Ось арманьяк", щоби нещасного, на котрого таким чином вказали, вбили на місті…» Вимоги «кабошьєнів» - зниження і впорядкування податків, відставка і покарання деяких королівських чиновників (переважно з табору арманьяків) було зафіксовано в ордонансі («кабошьєнський ордонансу 1413 р.»), який був ухвалений паризьким парламентом 26—27 травня 1413 р. Одним із вождів і керівників кабошьєнського бунта був молодий священик П’єр Кошон. В серпні-вересні повстання було придушено, ордонанс відмінено.

 

Кінець 1413 р. – початок 1414 р.після придушення повстання Кабошьєнів в місто стали повертатися арманьяки. Одразу ж після повернення вони почали помсту всім кого підозрювали в співчутті бургундцям. П’єр Кошон, і чисельні члени міського патриціату бургундської партії втекли із міста. Але суди і розправи продовжувалися. Багато людей, запідозрених у приналежності до бургіньонів втратили своє майно. Герцог Бургундії взяв під опіку П’єра Кошона і надавши йому статус делегата від Бургундії направив його на Констанцький собор. Втративши Париж, герцог змінив своє ставлення до союзу с англійцями і сам запропонував союзницькі стосунки молодому англійському королю. Від арманьяків на собор поїхала окрема делегація, провідну роль в якій відігравав обвинувач герцога Бургундії на суді 1408 р. в Сорбонні теолог Жан Жерсон (Шарльє). Його завданням було добитися підтримки собором засудження «Апології Жана Пті», що автоматично означало би засудження герцога Бургундського за вбивство герцога Орлеанського. Таким чином від Франції на собор приїхали дві делегації: одна від арманьяків, друга - від герцога Бургундії.

 

16 жовтня 1414 р. - мирний договір в Аррасі між арманьяками і бургіньонами. Французький історик Роже Каратіні дає правда іншу дату – 1415 рік. В будь якому випадку  договір не проіснував і року.

 

16 листопада 1414 р. - 22 квітня 1418 р. Констанцький собор - XVI Вселенский собор, скликаний антипапою Іоанном XXIII  за вимогою імператора Сигізмунда і князів церкви. Головною метою собору було припинення Схизми в римсько-католицькій церкві. Папа Григорій XII офіційно не визнав собор, проте добровільно зрікся від папської тіари напередодні його відкриття. Собор схвально поставився до його вчинку і надав колишньому папі титул кардинала Опорто, і  Легатство в Анконі. Антипапа Бенедікт XIII навпаки  відмовився визнавати собор и відмовився зрікатися від папського титулу. Він  був скинутий в липні 1417 року заочно і втік в Іспанію в фортецю Пеніскола в Валенсії і до самої  смерті   продовжував вважати  себе папою.

 


 20 березня  1415 р.втеча з собору антипапи Іоанна XXIII. Довідавшись про те що готується його скинення і засудження собором анти папа Іоанн XXIII таємно покидає Констанцу.

 

29 травня 1415 р. - антипапу Іоанн XXIII (Бальтазара Коссу)   скинено.

 

6 липня  1415 р. собором засуджений як єретик (послідовник Уікліфа і його єресі) і спалений живим магістр Ян Гус із Праги, відомий в Європі як палкий критик антипапи Іоанна XXIII. Проповідь Гуса імператор Сигізмунд хотів використати перш за все проти антипапи Іоанна XXIII,  з тим щоб позбавити його тіари і обрати нового папу.  Проте після втечі із собору антипапи, проповідь Гуса була обернута йому в провину. Імператор, який дав чеському богослову гарантії безпеки намагався його захистити, але гнів теологів змусив його відступитися. Палким критиком і агітатором за покарання єресі Яна Гуса виступив делегат від арманьяків доктор теології Жан Жерсон (Шарльє). Чеський магістр був засуджений і спалений публічно в Констанці, що викликало обурення і гнів цілого чеського королівства, де Гуса поважали і любили.

1415 р. – Ієронім Празький, друг і послідовник Яна Гуса, довідавшись про арешт останнього вирушає на собор щоб захистити вчителя, він арештований по дорозі і кинутий у в’язницю.

 

23 серпня 1415 р. – Засудження Констанцьким  собором   Ієроніма Празького друга і послідовника Яна Гуса, його публічне зречення на соборі.  

 

Серпень  1415 р. -  герольд нового англійського короля передає королю Франції Шарлю VI лист від короля Англії Генрі V, в якому англійський монарх висуває претензії на корону Франції і пропонує Шарлю VI віддати її добровільно. Цей лист стає по суті офіційною об’явою війни від Англії.

 

20 жовтня 1415 р. – принця Шарля Валуа, вихованця Іоланди Арагонської (її майбутнього зятя і в майбутньому короля Шарля VII) в першій раз представляють королівській раді як сина і можливого спадкоємця престолу після Шарля  VI. Він першій і останній раз засідає в королівській раді цього короля. Його дядько – герцог Жан де Беррі надає йому в володіння маленьке графство Понтьє (із своїх володінь) і титул графа де Понтьє.

 

 

 

 

 

Антуан Бургундський. Бюст работы Бернара Домініка. Галерея битв, Версаль.

 

25 жовтня  1415 р. – битва при Азенкурі. Військо англійського короля Генрі  V розгромлює під Азенкуром численно переважаючу його французьку армію (арманьяків ). Після розгрому арманьякської армії англійська армія розбиває нечисельний загін бургундських військ, які спізнились під Азенкур (їх привів Антуан, герцог Брабантський (1384-1415) – молодший брат герцога Бургундії Іоанна Безстрашного. Фізично знищено кращі рицарські сили Франції, в країні не залишається майже жодного шляхетного роду який би не втратив батька, сина чи брата. Вбитий і головнокомандувач французів – конетабль граф Шарль д’Альбре, загинув Жан І герцог Алансонський, в полон до англійців попали багато найзначніших баронів королівства: важко пораненим попав в полон Шарль герцог Орлеанський,  в полон попали також - герцог де Бурбон, графи де Вандом, д'О, де Рішмон, Жорж де Ля Тремуйль і б.інш. У французів більше не залишилося армії. В особі герцога Орлеанського клан арманьяків втратив офіційного вождя і свого кандидата на престол Франції, а Орлеанський Дом втратив  свого голову.

 

18 грудня  1415  р.  - Вмирає за невідомих обставин (точніше безслідно зникає) старший син і спадкоємець  Шарля VI – Людовик Французький, дофін  Франції (в вік - 19 років). Спадкоємцем корони Франції і новим дофіном оголошено його молодшого брата – другого сина французького короля - 17 річного принця Жана Французького (1398 р). – герцога Туренського.  

 

1415 р. - португальське військо під проводом короля Жуана І захоплює місто Сеуту з в Північній Африці, яке надовго стає базою для подальшого просування португальців вглиб Африканського континенту. 

 

Квітень 1416 р. герцог Бургундії, що володів інформацію про плани Арманьяків – оголосити Шарля де Понтьє спадкоємцем трону, приймає рішення захопити останнього разом із його матір’ю Ізабеллою Баварською, щоб тримати під своїм контролем. Парижани знову відкривають бургундцям браму в місто і вночі в Париж входять бургундські війська, починається черговий погром арманьяків. Війська герцога прориваються до палацу Сен-Поль, де мешкає королева і де знаходиться як їм відомо Шарль де Понтьє. Шарль де Понтьє рятується завдяки вірності і хоробрості прево Парижа бретонського рицаря Тангі дю Шателя, який укриває його і Ізабеллу спочатку в Бастилії, а потім таємно виводить із міста.

  

30 травня 1416 р. – спалення Ієроніма Празького – друга і послідовника Яна Гуса – чеського проповідника після того, як він відмовився від свого зречення.

 

15 червня  1416 р. в Парижі вмирає герцог Жан де Беррі – один таємних  із керівників партії Арманьяків. На його вдові – донці графа Жана II Арманьяка, графині Овернській одружується Жорж де Ля Тремуйль, що остаточно призводить останнього до табору Арманьяків. 

 

15 серпня 1416 р. – імператор Священної Римської імперії німецького народу Сигізмунд Люксембург визнає право на корону Франції з боку англійського короля Генрі V Ланкастера. Це визнання підписується в укладеному Кентерберійському договорі. 

 

5 квітня 1417 р. - в Комп'єні (фр. Compiègne) від невідомої хвороби несподівано помирає спадкоємець французького престолу – Дофін Жан, герцог Туренський (1398-1417). Арманьяки негайно оголошують – новим Дофіном Франції, спадкоємцем престолу і корони – Шарля де Понтьє, що заручений із донькою герцога Анжуйського і Іоланди Арагонською – Марі. Але король Франції Шарль VI і герцог Бургундський не визнають Шарля де Понтьє правдивим дофіном і спадкоємцем престолу.

 

13 квітня 1417 р.Арманьяки  поспішно оголошують Шарля де Понтьє – Дофіном де Вьєнуа або Дофіном Франції – офіційним спадкоємцем престолу. До цього часу йому присвоюють титули  герцога Туренського, герцога Беррі, и графа де Понтьє, призначають капітаном-генералом Парижу. Його мати королеву Ізабеллу оголошують регентшею при «психічно хворому» королі (проте реально вся влада в уряді концентрується  в руках анжуйців і арманьяків).

 

Серпень 1417 р. – 19 січня  1419 р. – завоювання Нормандії Англією.  

 

 

 

21 листопаду 1417 р. - Констанцький собор обирає  нового папу Мартіна V (Оддо Колонну). Активну роль в підтримці кандидатури нового папи відіграє делегат від Бургундії П’єр Кошон.

 

21 листопаду 1417 р. – 20 лютого 1431 р.понтифікат папи  Мартіна V.

 

Бл. 1417-1471 рр. - Томас Мелорі (Thomas Malory) видатний англійський письменник автор знаменитого романа «Смерть Артура» (Morte d'Arthur) написаного ним (1469 р.) після збирання і вивчення попередніх романів присвячених життю легендарного короля. Книга була в 1485 році надрукована Уільямом Кекстоном і мала великий успіх в англійському суспільстві. 

 

Лютий  1418 р. – Констанцький  собор постановляє, що всі, хто буде  виправдовувати  гуситизм або вважати Яна Гуса и Ієронима Празького святими, мають бути зараховані до єретиків и спалені живцем – «puniantur ad ignem» 

 

12  червня  1418 р. – державний переворот у Франції – парижани – прибічники бургундців таємно відкривають брами Парижу для бургундських військ. У місто входять війська герцога Бургундії, які разом із парижанами влаштовують арманьякам (переважно чиновникам і урядовцям) криваву різанину. В місті винищують не тільки арманьяків і їх чиновників,  а й навіть парижан, яких підозрюють у співчутті до арманьяків. Під час погрому вбивають і конетабля Франції графа Бернарда VII Арманьяка і багатьох членів його уряду. Арманьяки повністю втрачають контроль і над столицею і над державою і рятуючись біжать за Луару в землі, що належать вождям їх клану – герцогства – Беррійське, Орлеанське, Анжу, графство Мен. В Париж повертається герцог Бургундії разом з королевою Ізабеллою, а також П’єр Кошон, який за протекцією герцога дістає кілька важливих державних посад, в тому числі і «maître de requêtes» - (доповідач звернень при королі Франції). 

 

1419-1434 рр.Гуситські війни в Чехії.  

 

19 січня 1419 р.  - англійці після шестимісячної облоги беруть Руан. На території Нормандії вірність арманьякському уряду зберіг тільки гарнізон неприступної острівної фортеці-монастиря Мон-Сен-Міше́ль (Mont-Saint-Michel) який англійці так і не змогли взяти.

 

10 вересня 1419 р. - переговори на мосту Монтеро між «дофіном» Шарлем, графом де Понтьє і герцогом Бургундії Жаном Безстрашним за ініціативою герцога Бургундії. Під час переговорів один із арманьяків прибічників «дофіна» Шарля де Понтьє, колишній прево Парижу Тангі II дю Шатель вбиває  беззбройного герцога Бургундії у той же спосіб як колись був убитий герцог Луї  Орлеанський.  Син і спадкоємець корони Бургундії – Філіп Добрий урочисто клянеться відомстити за батька Шарлю де Понтьє і всім арманьякам. Він офіційно  переходить до альянсу із королем Англії Генрі V і королем Франції Шарлем VI проти Шарля де Понтьє і арманьяків і стає одним із організаторів і натхненників договору в Труа.  Утворюється  стійкий англо-бургундський альянс.

 

25 грудня  1419 р. – король Франції Шарль VI підписує попередні статі майбутнього договору в Труа.

   

1420 р. – папа Мартін V видає «інтернаціональну » буллу – звернення до всіх християнських народів із закликом  і вимогою зі зброєю в руках подавити всіх послідовників  Уікліфа, Гуса і інших єретиків.   – Була стає санкцією організації хрестового похода проти  Чехії, що повстала проти влади католицької церкви і німецьких князів після страти Яна Гуса і Ієроніма Празького.

 

1420 р. – Договір в Труа між Англією і Францією (між англійським і французьким королівськими домами) за яким: оголошується припинення війни між Англією і Францією, укладення шлюбного династичного союзу між двома державами через шлюб англійського короля Генрі V Плантагенета-Ланкастера із донькою французького короля Шарля VI Катериною Валуа. Оголошується що після укладення цього шлюбу королем Франції до самої своєї смерті залишається Шарль VI, але регентом при ньому стає його зять король Англії Генрі V Ланкастер. Оголошується, що після смерті  Шарля VI  корону Франції має успадкувати його внук - син його доньки  Катерини і англійського короля Генрі VI, який має стати королем об’єднаного королівства Англії і Франції.  Син Ізабелли Баварської  - Шарль визнається незаконнонародженим і позбавленим права на успадкування корони Франції, крім того він визнається  злочинцем – бунтівником і  вбивцею герцога Бургундії. Король Шарль VI звертається до підданих із вимогою  ніколи і ніде не допомагати «нашому так званому сину Шарлю».

 

1420 р. П’єр Кошон дістає титул епіскопа Бове.

 

2 червня 1420 р.Урочисте весілля доньки короля Франції  Шарля VI Валуа Катерини Валуа і англійського короля Генрі V Ланкастера в церкві Св.Іоанна в Труа, що закріплює договір. Тепер англійський король стає офіційним Регентом королівства Франції і захисником свого тестя короля Шарля VI  Валуа.  

 

17 вересня 1420 р.після тривалої облоги англійці беруть місто і замок Мелен (фр. Melun).