Коротка хронологія історичних подій в Західній і Центральній Європі в XIV-XV ст. (1440-1450)

(до  історії Столітньої війни і офіційної біографії Орлеанської Діви – Жанни д’Арк  і біографії короля Франції Людовика XI)

1440 - 1450 рр.

1442 р. – завоювання Неаполітанського королівства Арагоном.

1442 р. - граф Дюнуа бере в облогу і  захоплює потужне портове місто-фортецю Дьєпп (фр. Dieppe) в Нормандії. При ньому в війську знаходиться молодий дофін Людовик (майбутній король Луї XI). Згодом (з часів правління останнього) придворні історіографи припишуть перемогу при Дьеппі саме Луї ХІ.

1442 р. –  Шарль VII за підтримкою і допомогою Жака Кера (фр. Jacques Cœur)  проводить податкову і військову реформи, які дають можливість утримувати королю перші постійні регулярні французькі війська – «корпус жандармів».

18 грудня 1442 р. – в  Руані в отелі Лізьє помирає головний організатор і керівник Процесу осудження Жанни Діви (в 1430-1431 рр.) епіскоп Лізьє – П’єр Кошон.

Портрет Скандербега в галереї Уффіці, Флоренція 

1443 р. – албанський князь Скандербег (Георгій Кастріоті) (1405-1468) піднімає в Албанії повстання проти османського панування і розбиває турок при Чорному Дріні. Він об’єднався з угорським королем і примусив Мурада ІІ зняти облогу з албанського міста Круя. В цьому ж році він був оголошений князем князівства Кастріоті (визнанного і турецьким султаном), до якого увійшли албанські землі звільнені ним від турок. Більше 20 років він обороняв Албанію від іноземних загарбників.

1443 р. – Ієрусалимський собор православних патріархів, на якому вони проголосили відлучення від церкви всіх прибічників Флорентійської унії і скинення уніатського  патріарха Григорія Мамми.

Зима 1444 р. – за наказом Шарля VII  дофін Луї проводить в Комменже (фр. – Comminges, (en gascon Comenge) кампанію  проти графа Арманьяка, свого колишнього союзника по Прагерії.

1444 р. – Скандербег укладає союз із Венецією і створює «Лежську Лігу» разом з іншими албанськими князями і розпочинає партизанську війну  проти турок в горах північної Албанії.

1444 р. – Турське перемир’я між англійцями і французами. На відміну від попередніх , під час цього перемир’я   король Франції не розпустив військо (його було вже за що утримувати), це зберегло спокій і мир у Франції, оскільки мародери і бандити із сусідніх країн не посміли увійти в країну.

16  серпня 1444 р. – смерть першої дружини дофіна Луї – принцеси Маргарити Шотландської.

1444 р. –  Шарль VII і його син дофін Луї виводять із Францію в Швейцарію  найманців із Франції.

1444-1450 рр. – Граф Дюнуа разом із дружиною Марі д’Аркур розпочинають відбудову (по суті першу кам’яну будову) зруйнованої під час війни базиліки Нотр-Дам де Клєрі.

бл. 1445-1447 рр. – при дворі папи Євгенія IV в Римі працює і вчиться молодий французький художник Жан Фуке.   

Володислав III Варненчик, картина Яна Матейко. 1890-92 рр. Національний музей. Вроцлав.

Мурад II (осм. مراد ثاني‎ — Murâd-ı sânî, тур. İkinci Murat;

червень 1404 — 3 лютого 1451) — султан Османської імперії

10 листопада 1444 р. – Битва при Варні. Військо хрестоносців під проводом короля Польщі і Угорщини, Хорватії і Далмації, Великого князя Литовського Володислава III Варненчика (пол. Władysław III Warneńczyk) (31 жовтня 1424 — 10 листопада 1444) і Яноща Гуняді – трансільванського воєводи зазнало жорстокої поразки від чисельно переважаючих турецьких військ султана Мурада. В цій битві загинув король Владислав ІІІ і майже все християнське військо, Гуняді вдалося врятуватися.

1445-1446 рр. - Іоганн Гутенберг створює перший в Європі друкарський верстат і  друкує  «Сивілльску книгу»  - поему німецькою мовою. Потім в 1448 році друкує астрономічний календар.

1445-1510 рр. – Сандро Ботічеллі (італ. Sandro Botticelli)  – видатний італійський живописець флорентійської школи. Автор твору «Народження Венери».

1445 р. -  одруження Генрі VI з Маргаритою Анжуйською (донькою Рене Анжуйського, двоюрідною сестрою Шарля VII). Прибічники цього шлюбу – граф Саффолк і Генрі Бофор, кардинал Вінчестерський репрезентують «партію миру» (Францією). Противник шлюбу і голова «партії війни» герцог Глостер. Граф Саффолк незабаром стає фаворитом молодої королеви. Разом із Бофором він веде боротьбу проти Глостера і в 1446 р. вони арештовують його по звинуваченню в державній зраді. Через кілька днів арештованого Глостера знаходять мертвим в Тауері.

1445 р. – військова реформа Шарля VII – створення ордонансних рот – основи постійної королівської армії.

28 грудня 1446 р.– народження  Шарля  - ще одного сина Шарля VII.

1447  р.  – Шарль VII наказує своєму старшому сину -  дофіну Луї виїхати в Дофіне і прийняти керування провінцією. Луї виїжджає в  Дофіне, де створює свій двір і аноблірує багато нових дворян із простолюдинів – так званих «дворян дофіна».

1447-1492 рр. – Казимир Ягеллончик (Kazimierz IV Jagiellończyk) – король Польщі, Великий князь Литовський, Пан і наслідний дідич Русі, Володар Помор’я і Пруссії.

Жан Фуке. Автопортрет, емаль; Лувр 

1447-1461 рр. – при дворі Шарля VII починає працювати знаменитий художник  мініатюрист Жан Фуке (фр. Jean Fouquet).

19 березня 1447 р. – 24 березня 1455 р. – папа Миколай V (Томаззо Парентучеллі, італієць із Сарцани).

1447 р. – повернення  дофіна Луї в Дофіне, початок  відкритої політичної і ідеологічної опозиції батьку – королю.

1447 р. - Вмирає Генрі Бофор, кардинал Уінчестерський (англ. Henry Beaufort, Cardinal of Winchester) - головний суддя від англійської сторони Орлеанської Діви, що добивався її зречення.  

1447-1450 р. – правління в Англії королеви Маргарити Анжуйської і її фаворита графа Саффолка – прибічника мира із Францією. Під час їх правління англійські гарнізони в Нормандії і Аквітанії були позбавлені будь якої допомоги із Англії.

1448 р. – розгром турками сербсько-угорської армії на Косовому полі.

7 квітня  1449 р.   - антипапа Фелікс V (герцог Амедей VIII  Савойський) після таємних  перемовин  із ним  графа Дюнуа (який виконує волю французького двору) визнає  законного папу  Миколая V (19 березня 1447 - 24 березня 1455)  і  зрікається папської тіари.  

10 листопаду 1449 р.  - вступ Шарля VII із військом в Руан. В нагороду за згоду здатися і сепаратні перемовини руанського патриціату і дієцезії із ним під час облоги, Шарль VII видає широку амністію, в якій амністує всіх руанців, в тому числі і  судій Жанни, що на той момент проживали в Руані.

1450 р.– в Англії фаворит королеви граф Саффолк був звинувачений в невдалому веденні війни у Франції і король  Генрі  VI  видав наказ про його арешт. Саффолк  сів на корабль в Іпсуічі, щоб відплисти у Францію, але був вбитий матросами корабля, що збунтувалися проти нього.

15 лютого 1450 р. -  Шарль VII пише своєму раднику, доктору теології Гійому Буйє лист в якому згадує про руанський трибунал над Орлеанської Дівою і наказує зайнятися ревізією матеріалів цього трибуналу.  

2  квітня 1450 р. –  одруження  дофіна Луї  на Шарлоті Савойській в Греноблі проти волі батька.

15 квітня 1450 р. – битва під Форміньї (фр. Formigny) : перемога французьких військ під командуванням Артюра де Рішмона над англійцями під Форміньї. Остаточне завоювання Нормандії Францією. Остаточне вигнання англійців з Нормандії.

31 травня  1450  р. – повстання в Англії Джека Кеда .

1450 р. - Смерть Аньєс Сорель - коханки и фаворитки Шарля VII (1422-1450) – початок зміни  політики Шарля VII і зміна його відношення  до оточення.

31 липня  1450 р. -  в Кенті  повстання Уільяма Пармінтера. Потім повстання – капітана Джона Сміта. Під час цих повстань із Ірландії із військом прибуває Ричард Йорк, який самовільно лишає посаду намісника в Ірландії. У Франції в цей день – арешт фінансового радника і скарбника Шарля VII – Жак Кера, якого звинувачують в відповідальності за загибель Аньєс Сорель (фр. Agnès Sorel)( 1421 — † 9 лютого 1450 ) – коханки короля.

6 серпня 1450 р. -  вступ  військ Шарля VII  в  Кан (фр. Caen).  

жовтень 1450 р. – засідання англійського парламенту в Вестминстері. Перше відкрите зіткнення прибічників герцога Йорка – йоркистів  (Білі троянди) із прибічниками герцога Сомерсета (англ. Duke of Somerset) – ланкастерів (Червоні троянди). Обидва герцоги з’явилися на засідання парламенту із чисельними озброєними свитами, між якими почалися сутички. Йоркисти відкрито звинуватили Сомерсета в державній зраді і відповідальності за програну війну із Францією. Йоркисти намагалися негайно ж арештувати Сомерсета і піддати його суду. В засідання втрутився король Генрі VI, який зупинив сварку і призначив герцога Сомерсета «капітаном Кале». Герцога Йорка було призначено головою суду, на якому розглядалися справи повстанців Джека Кеда. Хоча вироки і чисельні страти трохи зменшили популярність Йорка в Англії, проте народ віддавав симпатії йому більше як Сомерсету, якого продовжували вважати зрадником і підозрювали в симпатії французам.